Роальд Дал «Матильда»

Роальд Дал

Матильда. –

К. А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2006

 

У кожної людини бувають книжки, які лишаються на усе життя. “Матильда” – одна з таких книг. Її написав відомий англійський письменник Роалд Дал.

Він прожив довге й цікаве життя. Народився 13 вересня 1916 року у Великобританії, в сім‘ї норвежців. Коли хлопчику було 4 роки, помер батько. Великій родині жилося дуже сутужно. Тому, по закінченні коледжу Дал вирушив у Східну Африку, у Танзанію, працювати на нафтопереробному заводі.

Коли почалася Друга Світова війна, Роалд Дал записався добровольцем у військово-повітряні сили Великобританії. Його не хотіли брати, бо письменник був велетенського зросту – майже два метри, але зрештою Дал став льотчиком. Під час одного з вильотів, він отримав серйозні поранення і навіть тимчасово осліп. Коли одужав, Далу запропонували стати помічником дипломата посольства Великобританії у Сполучених Штатах. Саме тоді і почалася письменницька кар‘єра.

Треба сказати, що довгий час він писав лише для дорослих. Але найбільшої популярності набули кілька книг для дітей. Навідоміші — “Гремліни”, датовані 1943 роком, “Чарлі і шоколадна фабрика” — 1964, „Матильда” побачила світ 1988 року.

Головна героїня  — дівчинка з надзвичайними здібностями. У три роки Матильда навчилася читати, в чотири вивчила напам‘ять єдину книгу, що була вдома і називалася “Куховарство”. А потім попрохала батька купити їй нову книгу, та він лише насварив її.

Матильда відчувала таку неймовірну потребу читати, що сама записалася до сільської бібліотеки. За рік вона пішла до школи і вже встигла перечитати ледь не половину бібліотечних книжок!

Та справжні пригоди почалися лише тоді, коли Матильда зіткнулася з жорстокістю і деспотизмом директорки школи пані Транчбул, яка вважає, що “найкраща школа та, де дітей не буде взагалі”…

Книга наповнена гротеском і гумором, подекуди чорним, але він анітрохи не шокує читачів.

“Матильду” варто купити дітям, які мають проблеми у школі з вчителями і ровесниками; необхідно подарувати її дітям, які люблять читати та обов‘язково прочитати з тими донечками і синочками, які ненавидять читання. Батькам варто звернути увагу на “Матильду” ще й тому, що перекладав її Віктор Морозов, а редагували Олекса Негребецький та Іван Малкович.

Але книга не тільки про перемогу добра над злом та боротьбу з несправедливістю. Це казка, і, як у будь-якій казці є чарівна сила, а нещасні в кінці обов‘язково стануть щасливими.

 

Роальд Дал «Матильда»: 15 комментариев

  1. Дуже гарнюча книженція. Моя донька з радістю її прочитала. А продовженння Матильди є?

  2. Книженція й справді вартісна. На жаль, продовження немає. Дал написав цю повість, коли йому було 72 роки, це була остання прижиттєво надрукована повість. Але він встиг написати ще три книги, які побачили світ після смерті….

    Усього Дал написав 17 книг прози і три книги поезії для дітей, а також багато коротких оповідань та новел. Чекатимемо, коли і їх перекладуть. А Вам і Ваші донечці варто звернути увагу на книгу Стентона, про яку я зараз напишу.

  3. Раджу усім дорослим читати дитячі книги разом із своїми дітками (хай і немаленькими). Це має два наслідки: перший — гарний настрій, бо треба читати й давати дітям лише ті книжки, які гарно закінчуються, а друге — донечки й синочки відчувають якусь духовну спорідненість з тими, хто читає після них книжку, яка сподобалася. З власного досвіду: якось мій син ніяк не міг дочекатися, доки я дочитаю до дуже смішного місця. Він змусив мене сісти й читать (аби я швидше дочитала), а сам раз по раз зазирав у кімнату і питав: «Уже? Ну як ти так повільно читаєш!», а коли я нарешті дочитала він зі сміхом почав згадувати це місце і нам (особливо йому) було тепло і затишно спілкуватися….

  4. Привіт, я теж прочитала «Матильду»richka.blox.ua/2009/11/Roald-Dal-Matilda-i-yiyi-spisok-dlya-chitannya.html

    От думаю, чи не занадто вигадливо дівчинка добирає покарання для батьків? Чи не занадто це, змалювати батьків такими монстрами? Ніхто з мам-тат-вчительок не протестував ? Чи просто не читали книжку?

  5. Змалювання ЧУЖИХ поганих батьків є класним способом показати, що твої батьки — не такі вже й монстри, і навчаєшся ти в класній школі, і насправді все в тебе добре. Мами з гумором нормально сприймали, мами без гумору — не дуже, але діти — однозначно правильно сприймали і із задоволенням читали. Принаймні ті, про яких я знаю чи чула…

  6. Не читала цю книжечку, але після Вашої замітки виникло неабияке бажання її придбати і прочитати. А чи буде вона цікава дитині 3-ох з половиною років?
    Я без книжки не уявляю і одного дня. Але мій син (зараз уже майже дорослий), який почав читати у 4 роки, і любив слухати, як я читаю йому, зараз майже не читає, лише твори нудної шкільної програми (ї то, як я здогадуюсь більше у стислому вигляді, щось на шквалт переказів). Я все гадаю — ЧОМУ? Чому він не любить читати? І що я робила не так? Зараз підростає донька, і дуже хочу, щоб вона любила читати книжки.

  7. Ні, дитинці 3 років рано читати таку книжку. Можна, звісно, придбати «на майбутнє», самій прочити зараз. Психологи кажуть, що у дітей почуття гумору починає розвиватися десь після 8-9 років. Я б радила цю книгу дітям десь приблизно такого віку — вони її зрозуміють, адже там є місця на спеціфіку дитячого гумору.
    Мій син рік-два тому теж перестав читати. «Це не модно» — сказав він мені. І як я його не вмовляла — ніяк. Потім почала шукати книги, які йому «підходять» — цікаві, веселі, розважальні. Читає поки що, поки ровесники не бачать. Можливо Ваш син теж залежить від діумки друзів, які не читають. Крім того, усі, хто рано навчився читати (я в тому числі, теж у 4), рано чи пізно роблять «перерву» — читати не хочеться зовсім. Я деякий час на книжки дивитися не могла і читала лише газети. Було. Не панікуйте, придивіться до його захоплень. Ваше завдання — знайти книги, які його цікавлять, герої яких будуть близькі за духом Вашому сину. Наприклад, якщо він захоплюється історією — цікаві історичні. Звісно, в наших реаліях це буде нелегко, але спробувати варто.Бажаю успіхів!

  8. Дякую, melle. 🙂

    Моєму синові 14-тий рік. Захоплюється математичними дисциплінами і шахами. А чи не згадується Вам щось цікаве і, бажано, художнє у цьому руслі? Бо «читає» лише про «французький захист», або «гросмейстерські композиції» тощо. 🙂

  9. І ще. Дякую Вам, melle, за такий цікавий блог. Зроблю посилання зі свого блогу.

  10. swallow! Якщо Ваш син читає російською, то я б порадила підсунути Крапивіна. У нього багато романтичних творів, написаних для раціональних дітей. Особисто мене (колись) вразив Мальчик со шпагой, але радити так конкретно боюся, бо може ж і не сподобатися!

    Про математичні та шахові книги…. Зараз навіть і не згадаю, думаю.

    У 1 книзі Гаррі Поттера є шахи, але ви, напевно, вже читали.
    Раджу книгу про 13-річного Маркуса письменника Гагерупа — це цікаво і, думаю, Вашому синові сподобається, бо неймовірно впізнати у підлітку з Норвегії (у деяких випадках) себе.:0))

    Дякую за посилання на мій блог! (Я ще не розібралася, як це зробити, тому й не маю улюбленого в окремій колоночці:-)Поки що)

  11. ТО: Swallow

    Усе, що згадується для такого віку, як у Вашого сина (мій теж 13-річний), то це гарні історичні твори. От сьогодні розповіла про химерно-історичні дві книжки з серії «Українська сила». Написано цікаво, з гумором і для хлопчиків. Спробуйте. Біда нашої літератури, що підлітки ніяк не відображені у ній і ніхто не пише про сучасних підлітків та про сучасні їхні проблеми та захоплення реалістичні, не фентезійні твори.
    Цілий пласт літератури відсутній.

  12. Дякую, melle. На вихідних купила йому Крапивіна, хотіла ще «Матильду», не знайшли, хоча в «базі» є. Побачу, як «піде» йому ця книжечка.

  13. Я в захваті від цієї книги!Вона просто суперова.Я прочитала не тільки *матильду*а ше *Джон і гігантський персик* і *Чарлі та шоколадна фабрика*.Мені дуже сподобалось.Обожнюю цього автора.Доречі дякую за твір)!

  14. ооооу, Матильда. боже, я не пам»ятаю де поділа цю книжку…..

Комментарии запрещены.