Вірші Галини Кирпи

Автор цих віршів – пані Галина Кирпа. Вона понад усе на світі любить кульбаби, котів та казки.Вірші я знайшла у журналі «Соняшник».

 

ПАМ‘ЯТКИЙ ВЕЧІР

Той пізній вечір дуже пам‘яткий:

між зорями виблискує Жар-Птиця,

Під яблунями ходять їжаки.

Сопуть і ходять.

Їм чомусь не спиться.

Вони зітхають тільки “ох” та “ах”,

коли цвіркун на скрипці зацигоче…

Жар-Птиці палять світло на зірках,

а  в їжаків такі блискучі очі!

 

*   *   *

Я бачила

стареньку-престареньку бабусю

біля аптеки.

Вона гладила

старенького-престаренького песика,

схожого на дідуся.

Вона стояла без рукавичок,

і руки в неї

були червоні від морозу.

Не сваріть мене, мамо,

я не загубила рукавичок,

я віддала бабусі,

щоб їй тепліше було гладити 

старенького-престаренького песика,

схожого на дідуся.

 

ЗОРІ В ЗОЛОТИХ ЧЕРЕВИЧКАХ.

Зорі бігають по небу босоніж,

тому й не чути

тупоту їхніх ноженят.

 

Зорі бігають по небу, зачаївши подих,

тому й не чути,

як вони дзеленчать.

 

А може, зорі й не бігають по небу?

Бо чого їм там бігати?

Можна ж набити гулю

чи підвернути ногу,

спіткнувшись об камінчика

край Чумацького Шляху!

 

Зорі взуваються в золоті черевички

і ходять одна до одної в гості –

чисто небесні панни.

 

А тоді, як на небі

не стає видно жодної зірочки,

знайте, —

то зорі нагостювалися

й порозходилися по своїх домівках,

бо кожна зірка завжди ночує

тільки вдома.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*