Київські казки. Мензатюк Зірка

Я страшенно люблю книги цієї письменниці. І не лише тому, що пані Зірка — дуже приємна людина, з якою надзвичайно цікаво спілкуватися. А й тому, що книги її добрі, написані з гумором та фантазією. Книга, про яку я хочу розповісти, об»єднує у собі 11 казок про Київ. Напишу зміст повністю:

Солов»їна казочка

Казочка про голубів

Бузкова казочка

День, що не має кінця

Пектораль

Пригоди кози Дерезовської

Як Мурко ходив на виставку

Про Лису гору, відьом та дівчинку-балетницю

Небилиці про рукавиці

Ялинка на Трухановому острові

Снігові колядки

Усі казки хороші — Солов»їна про те як Соловейко в Оперу літав, Бузкова — про прибульця який якось навесні залетів у гості на звичайний київський балкон, і про козу, і про Мурчика…

Але найбільше, найближче до душі — День, що не має кінця. Ця казка про неймовірний день Києва…

Ось почитайте, як про цю книгу розповіла сама письменниця:

«Київ – особливе місто, дороге усім українцям. Я народилася дуже далеко, на Буковині. І напевно саме тому, що так далеко від Києва я виростала, я з дитинства відчувала оцю величезну притягальну, дивовижну силу Києва, який, як Сонце свої планети, так і він усі українські землі тримає у зоні свого тяжіння. Вперше я приїхала у Київ ще школяркою, а потім так склалося, що я стала киянкою – живу у Києві.

Київ я дуже люблю і Київ робить мене щасливою, навіть коли мені буває іноді дуже-дуже важко, якісь я переживаю складнощі, і тоді йду з дому куди-небудь: чи до Софії Київської, чи на Майдан з якого видно Михайлівський Золотоверхий собор, і Софію, і сонце просвічує через оцю високу, прекрасну дзвінницю, і мені стає так гарно, так світло, так затишно на душі, що я тоді почуваю себе щасливою і не зважаю на усі негаразди, які у той час у мене є. Тому, що жити у такому місті, бачити таке місто, мати таку прекрасну столицю – це величезне щастя.

І мені хотілося написати про Київ саме тому, що я його дуже люблю і це місто робить мене щасливою, я хотіла б, щоб і діти , які виростають в Україні розуміли, що ми маємо святе місто, перед яким колись українці навіть ставали навколішки, побачивши його. Ми маємо дивовижне місто, варте нашої найщирішої любові.

У цьому місті є дуже багато прекрасних місць – й Андріївський узвіз, і кручі, з якими пов‘язано стільки дивовижних подій… «

Знаю, що яскраво ілюстровані «Київські казки» Зірки Мензатюк будуть цікаві і дорослим, і маленьким читачам…

Київські казки. Мензатюк Зірка: 2 комментария

  1. Яка цікава книжка! Цю авторку я ще не читала. Пошукаю у книжкових крамничках. І така особлива обкладинка. Колись колекціонувала зображення Андріївської церкви. Ще з батьками тоді жила. Назбирала 26 експонатів. А потім «кохання-зітхання», заміжжя, і де то колекція знати — не знаю. 🙂

  2. Swallow, там уся книга дуже гарно і яскраво ілюстрована! Єдине — не пам»ятаю, чи є ще Андріївська церква, але про Андріївський узвіз — точно є!

    Якщо знайдете — не пошкодуєте, письменниця й справді дуже гарно пише.

    А в мене в підлітковому віці було дві колекції — поштових листівок і календариків на мультфільмову тематику, які теж кудись поділися….Якось розповідала синові про переливні календарики і яка то була цінність, а показати — жодного не лишилося….

Комментарии запрещены.