«Пригоди Карика і Валі»Ян Ларрі

Чи любите ви комах? Кожен, напевно спостерігав хоч раз у житті, як діловито перебирає лапками муха, що намагається знайти якусь поживу. Або — як маленька мурашка тягне у мурашник ношу, що може бути більшою у кілька разів від цієї працелюбної комашки. Або – як бджілка збирає пилок із квіток, а потім поспішає віднести майбутній мед до вулика, або – як граційно пурхає барвистий метелик. Усі це бачили, а як не бачили ще, то, принаймні, можете уявити.

Але чи любите ви комах – напевно сказати не можете. А от автор однієї книги, безперечно, дуже їх любив. Адже тільки людина, яка любить, вивчає і знає надзвичайно багато, може так захоплююче написати про світ комах.

Сьогодні я хочу розповісти про Яна Ларрі, відомого російського письменника. Про його батьків майже нічого не відомо. У довідниках записано, що батько письменника – Леопольд Ларрі був родом з Риги, а коли народився син Ян, сім‘я жила у Підмосков‘ї. Це сталося 15 лютого 1900 року. Про маму Яна Ларрі жодних відомостей немає. Майбутній письменник став сиротою у десять років і довгий час жив на вулиці, бо не мав родичів, які б прихистили й виховали його. Трохи згодом йому пощастило знайти роботу – він працював учнем у годинникаря. Якось його помітив учитель гімназії на прізвище Доброхотов, який був здивований гострому розуму хлопця. Вчитель запросив його пожити у його сім‘ї. Завдяки Доброхотову, Ян Ларрі здав екстерном екзамени за курс гімназії і через кілька років вступив до університету. Зробити це одразу завадила Перша світова війна, у якій юнак брав участь.

Вищу освіту Ян Ларрі отримав на біологічному факультеті Харківського університету. Саме у Харкові він почав свою творчу діяльність. Ян Ларрі влаштувався працювати журналістом у газету „Молодий ленінець”. У 1926 році вийшла перша книга письменника „Украдена країна”. Цікаво, що була вона написана українською мовою.

Трохи згодом письменник переїхав у Петербург, який тоді мав назву Ленінград. Він працює у журналі й газеті, а увечері – пише наступну книгу. Одна за одною виходять друком його книги „П‘ять років”, „Вікно у майбуття”, „Як це було”, та інші

Та сталося так, що книга „Країна щасливих” не сподобалася видавцям і Яна Ларрі перестали друкувати. Тому він покинув літературну працю й влаштувався в науково-дослідний інститут. Керівником у Яна Ларрі був академік, географ та біолог Лев Берг. Саме йому відомий поет Самуїл Маршак запропонував написати книгу для дітей, яка розповідала б про ентомологію – науку, що вивчає комах. Академік, звичайно ж згадав про свого підлеглого і написати таку фантастичну повість доручили Ларрі. Він з захопленням поставився до цієї ідеї. Повість вдалася захоплючою, пізнавальною, з карколомним сюжетом і гарною мовою. (Якщо чесно, то якби не підтримка й захист Маршака — ми не могли б читати цю книгу такою, як вона є зараз. Комуністичні сіячі «розумного доброго вічного» критикували книгу з неймовірним запалом: «Неправильно принижать человека до маленького насекомого. Так вольно или невольно мы показываем человека не как властелина природы, а как беспомощное существо… Говоря с маленькими школьниками о природе, мы должны внушать им мысль о возможном воздействии на природу в нужном нам направлении» Ларрі відмовився переробляти книгу як того від нього хотіли, Маршаку вдалося відстояти його думку та твір.)

А ще хочу написати про те, що Ян Ларрі 15 років був у ГУЛАЗі. За що? 1940 року він писав анонімні листи Сталіну, свято вірячи, що той не знає про те, що діється в країні. Листи були у формі діалогів марсіанина і радянських громадян, описувалися ймовірні події 117 року панування комуністичної партії в Радянському Союзі.

Ларрі вдалося відіслати 7 глав — сім розповідей про буття зубожілого народу. 15 квітня 1941 його арештували. Повернувся 1956 і поновив літературну працю. Не стало видатного письменника та громадянина 18 березня 1977 року.

Та повернімося до сьогоднішньої книги.

Понад сімдесят років тому, у російському журналі для дітей „Костьор” вийшла друком повість Яна Ларрі „Незвичайні пригоди Карика та Валі”. Того ж 1937 року вона побачила світ окремою книгою і відтоді перевидавалася кілька разів, бо користується незмінною любов‘ю читачів.

Про що вона? Про те, як професор Іван Гермогенович Єнотов винайшов рідину, яка може зменшувати живих істот у кілька тисяч разів. Але забув зачинити двері кабінету, тому сусідські діти Карик і Валя скуштували цей казковий розчин. Професор був змушений зменшитися сам і вирушити на пошуки дітей, які загубилися серед густої трави біля ставка…

У 1987 році за цією книгою було знято фільм, який напевно усі бачили. Але книжка — набагато цікавіша, гарантую. Українською (не впевнена, що вперше) вона побачила світ у видавництві «Махаон-Україна» 2007 року.

«Пригоди Карика і Валі»Ян Ларрі: 6 комментариев

  1. Одна з моїх улюбленних книжок у дитинстві. Дякую, що нагадали! Ностальжи…

  2. Будь ласка! Раджу знайти і купити — на майбутнє:0)))

    Книга дуже гарна:0)

  3. Обалденная книжка! Прочли от корки до корки!! ))

  4. Мені теж все життя вона подобається! Автор — молодець! :0))

  5. Книга просто супер!!!!! Згадую з теплотою і ніжністю… ))

Комментарии запрещены.