Серце, сміливість, розум і додому

Скажіть, а ви чогось боїтеся? Коли я була маленькою, то надзвичайно боялася грози. Адже під час неї гучно гуркотить грім і блискавка спалахами ділить небо навпіл…

Але мені допомагала пережити грозу  одна чудова книга. У ній розповідається про дівчинку Дороті, яку разом із хатинкою страшний ураган переніс у казкову країну. Але дівчинка не розгубилася, знайшла друзів, врятувала чудовий край від двох страшних відьом і змогла повернутися додому. Після таких героїчних подвигів Дороті хіба могла я комусь сказати, що боюся грому й блискавки? Та нізащо! Але, чесно кажучи, я й тепер боюся грози…

Так от, цю чудову книжку “Чарівник країни Оз” написав Лаймен Френк Баум. Він народився понад 150 років тому в американському штаті Нью-Йорк у сім‘ї багатого фермера. Батько привчав свого сина до праці, сподіваючись, що Френк зможе згодом замінити його. Та не так сталося, як гадалося. Хлопець ріс мрійником і саме тому обрав ремесло не фермера, а актора. Він багато подорожував разом із театральною трупою, виступав на сцені і писав театральні п‘єси. Якось він познайомився із гарненькою дівчиною, у яку закохався до нестями. Її звали Мод Кейдж. Лаймен Френк запропонував їй руку і серце, вона погодилася, стала місіс Баум і народила двох гарненьких синочків.

Щоб прогодувати сім‘ю містер Баум змушений був залишити театр. Він спробував відкрити магазин у Південній Дакоті, але розорився. Сім‘я Баумів подалася до Чикаго – шукати щастя. І знайшла. Лаймен Френк Баум почав видавати невелику, але успішну газету. Жили Бауми небагато, та дружно.

Майже щовечора до їх помешкання збігалися усі сусідські діти. Вони приходили послухати чудові історії, що їх розповідає пан Баум своїм синам а також всім охочим слухати.

В один із дощових травневих вечорів, коли надворі гриміло й блискало Лаймен Френк Баум почав свою розповідь про дівчинку Дороті, яка ”…жила в самому серці неозорих канзаських прерій, на фермі в дядечка Генрі та його дружини тітоньки Ем…. Довкола ферми – скільки здіймеш оком – слалася одноманітна сіра прерія, і не було там жодної людської оселі, жодного деревця. Під палючим сонцем розорана земля запікалась, бралася  змереженою тонкими тріщинами сірою кіркою. Влітку трава втрачала свої зелені барви – сонце висушувало тонке стебло, знебарвлювало його так само, як і все навкруги. Колись хатина радувала зір свіжою фарбою, але на сонці фарба облупилася, її змили дощі, й сірі стіни немовби злилися з безрадісним краєвидом….”

На випадок руйнівних ураганів, що час від часу прокочувалися преріями або степами Канзасу дядечко Генрі вирив вузьку яму під підлогою, яку називали сховом. Одного разу Дороті не встигла сховатися разом із тіткою та дядьком, а ураган був надзвичайно потужним. Він  зірвав будиночок разом з дівчинкою та її песиком Тото і поніс у дуже далеку казкову країну, яка називається Оз.

Казка сподобалася всім, тому автор вирішив її записати і віднести у видавництво.

Книга під назвою „Чарівник країни Оз” вийшла у 1900-му році. Вона швидко стала популярною, і видавець запропонував написати пану Бауму продовження. За 19 років Лаймен Френк Баум написав чотирнадцять казок про чарівну країну Оз.

Книги про країну Оз настільки полюбилися читачам, що після смерті Лаймена Френка Баума видавництво вирішило продовжити серіал казок про країну Оз. Воно запропонувало двадцятирічній журналістці Рут Пламлі Томпсон продовжити казкові оповіді. Молода дівчина упоралася із завданням на „відмінно”. Взагалі казок про країну Оз надзвичайно багато, бо чимало письменників продовжували справу, яку почав пан Баум – розповідали про чудову, дивовижну, казкову, далеку країну Оз у самому серці якої є Смарагдове місто, прикрашене коштовним камінням, де живуть найщасливіші люди.

Може вам і ця книга не допоможе не боятися грози чи висоти, але прочитати її варто хоча б тому, що вона дуже добре закінчується. Як? Прочитайте самі!


ПС.Вид-во «Школа», 2003

Або

http://www.starlev.com.ua/www/index.php/books_details/items/18.html

Серце, сміливість, розум і додому: 3 комментария

  1. Яка чудова розповідь 🙂 Уявила, як маленьким хлопчиком Баум під час грози вигадував собі ці казки, щоб було не так страшно. А коли став дорослим, розповів їх всім іншим. В дитинстві на жаль, читала тільки радянський варіант — Чарівник Смарагдового Міста; потій ще про Урфіна Джюса і його дерев’яну армію. Тепер захотілося купити і Країну Оз.

  2. Дякую, Абетко, за коментар! Книга чудова, якщо прочитаєте — не пожалкуєте. А мені завжди було цікаво — що ж у наступних книгах відбувалося? Усе дитинство чекала перекладу продовжень;0)

  3. Це чудові історії Melle, хоч я не змогла подолати свій страх глибини (відсутності тверді під ногами :-), але читала з задоволенням.

Комментарии запрещены.