Анатолій Дімаров «Друга Планета»

Анатолій Дімаров

Друга Планета. –

К. “Школа”, 2006

Усі діти люблять казки. Особливо – надобраніч, коли бабуся чи мама, дідусь чи тато розкажуть або почитаються якусь цікаву. Коли я була маленькою, особливо любила роздивлятися малюнки – ілюстрації  до різних казок, уявляючи себе на місці Попелюшки чи Ганни-Панни. 

Але є й дорослі, які люблять казки. Тільки вони у них називаються словом “фантастика”. Так вчені назвали жанр літератури, який розповідає читачам про якісь уявні світи, космічні подорожі, зустрічі з інопланетянами або далеке майбутнє нашої планети.

Майже усі українські фантастичні твори написані для дорослих. Але, на щастя, син відомого українського письменника Анатолія Дімарова — Сергій коли був хлопчиком, дуже зацікавився космічними подорожами. І на його прохання, батько створив фантастичну книгу для дітей і про дітей двадцять п‘ятого століття! Називається вона “Друга планета”. Розповідь у ній ведеться від імені хлопчика Віті, якого батьки-науковці беруть із собою у подорож на Венеру. Також з ними летить і тітка Павлина – генний інженер рослинного світу. На Венері цей гурт мандрівників чекають карколомні пригоди, несподівані небезпеки, кумедні події, переслідування й втечі. А також – зустріч з фашистським режимом, який несподівано відродився серед раси орангів, до яких потраплять у полон головні герої…

Автор “Другої планети” — відомий український письменник Анатолій Дімаров народився у травні 1922 року у сім‘ї вчителів. Дитинство минуло у місті Миргороді на чарівній Полтавщині. Воював у Другій світовій війні, був поранений. Багато спогадів того часу лягло в основу творів письменника.

Після війни Анатолій Дімаров навчався у Московському літературному інституті, а потім ще й здобув фах учителя у Львівському педагогічному. По закінченні навчання працював головним редактором видавництва. Анатолій Дімаров  довгий час писав тільки великі романи й повісті для дорослих,  і лише коли підріс син, тоді письменник почав писати й твори для дітей: «Блакитна дитина», «На коні і під конем», «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», та інші. «Друга планета» побачила світ майже 30 років тому, спочатку у журналі «Дніпро», а трохи згодом -окремою книгою. І відтоді щороку кількість шанувальників цієї книги зростає. Сподіваюся, що і вам вона сподобається.

Всеволод Нестайко

Він хотів бути капітаном і художником, але став відомим на увесь світ письменником. Сьогодні мова йтиме про улюбленого тата “Лісової школи”, “Країни сонячних зайчиків” та “Тореадорів з Васюківки” Всеволода Нестайка.

Він народився 30 січня 1930 року у місті Бердичів, тепер Житомирської області. Мама письменника була вчителькою російської мови і літератури, а батько загинув, коли Всеволодові було всього три рочки.

Якось, коли майбутній письменник був звичайним київським школярем, до їхньої школи завітав Остап Вишня. Нестайко згадує, що було дуже холодно, із ротів йшла пара, а на сцені стояв справжній відомий письменник та читав “Зенітку”. Нестайко був тринадцятирічним хлопчиськом і ще не здогадувався навіть, що згодом він теж буде письменником, так само буде виступати у різних школах  і зрештою зустрінеться з Остапом Вишнею у відомому журналі “Барвінок”, де працюватиме редактором!   

Перше оповідання Всеволод написав у вісім років, письменник згадує, що воно було про мисливця з волохатими ногами.

А перша казка Всеволода Нестайка “В країні Сонячних зайчиків” вийшла друком рівно 50 років тому! Але перед нею були дві книги оповідань про звичайних школярів, про їхнє життя, пригоди і турботи — «Шурка і Шурко» та «Це було в Києві». 

Згодом Нестайко написав продовження до першої книги казок — «Незнайомка з країни Сонячних Зайчиків» та  «В країні Місячних Зайчиків».

Він вважає себе не тільки казкарем, письменником, але й драматургом – на багатьох сценах світу з успіхом йдуть його казкові п‘єси.

Також, багато років Всеволод Нестайко вів передачу на радіо про пригоди у лісовій школі, яку слухали й любили багато дітей з усіх куточків України.

За своє довге творче життя Всеволод Нестайко написав понад 30 книг, які були перекладені багатьма мовами світу, в тому числі й арабською, якою світ побачило дуже мало українських книг.

Назву кілька, щось ви вже читали, а щось – ще ні: «Тореадори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «П’ятірка з хвостиком», «Пригоди Грицька Половинки», «Чудеса в Гарбузянах», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», та багато-багато інших.

Сьогодні ваші увазі пропоную книгу, де зібрані всі твори про зайчиків — «В Країні Сонячних Зайчиків», «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» та «В Країні МІсячних Зайчиків». Випустило цю книгу видавництво «Країна Мрій» цього року у рубриці «Найкращі твори Всеволода Нестайка»

Всеволод Нестайко зізнався, що у дитинстві хотів бути неодмінно капітаном дальнього плавання. Багато плавати по світі записувати свої враження, спостереження і пригоди. Доля склалася так, що Всеволод Нестайко став дитячим письменником і багато мільйонів людей у всьому світі читають і люблять його веселі книги. Багато дорослих зізнається, що книги Всеволода Зіновійовича завжди піднімають настрій і підтримують у скрутну хвилину, тобто – є справжніми друзями на усе життя. Сподіваюся, що ви полюбите твори Нестайка так само, як люблю їх я та моя родина.